Легко і ясно лежати з пробитими грудьми

В травах поплутаних, в росах на вогкій землі.

Так всевидюче-спокійний мій сон непробудний.

Брови розкинулись вільно на рівнім чолі.

Довго-бо йшли ми крізь доли, і гори, і кручі;

Світ не радів нам, упертим, бундючним і злим, —

Лінії завжди ламались суворо й рішуче,

Барви навколо лягли камінням важким,

Шкуру й волосся нам теж переситила барва.

Риси суворі на видах врізьбили бої.

…Легко і ясно лежати в поплутаних травах…

Трави і квіти візьмуть собі барви мої.

Легко и ясно лежать с пробитой грудью

В травах спутанных, в росах на влажной земле.

Так всевидяще-спокойный мой сон беспробудный.

Брови раскинулись свободно на ровном лбу.

Долго-то шли мы сквозь доли, и горы, и утесы;

Мир не радовался нам, упрямым, напыщенным и злым,—

Линии всегда ломались строго и решительно,

Краски вокруг легли камнями тяжелыми,

Шкуру и волосы нам тоже пресытили краска.

Черты суровые на видах врезали бои.

…Легко и ясно лежать в запутанных травах…

Травы и цветы примут себе краски мои.