Guests - Тік

Вона вийде з кімнати для того, щоб просто піти,

А куди і навіщо у неї ніхто не спитає

Яким звично маршрутом іти до плити

Коли гості в кімнаті сидять і гаряче чекають.

Приспів:

Вони чекають наших самогонств,

Чекають заким в когось з нас померзнуть нерви.

І шепотом холодних чорних вуст питають,

Тих із нас, хто буде первим.

Програш.

Хтось будує ракети і хоче, щоб біла війна,

Слово «Мир» пише крейдою хлопчик на дошці.

Так буває, що просто не хочеться пити до дна,

Коли ти відчуваєш себе не запрошеним в гості.

Приспів:

А хтось чекає наших самогонств,

Чекає заким в когось з нас померзнуть нерви.

І шепотом холодних чорних вуст питає,

Тих із нас, хто буде первим.

Програш.

Вони чекають наших самогонств,

Чекають заким в когось з нас померзнуть нерви.

І шепотом холодних чорних вуст питають,

Тих із нас, хто буде первим.

She will leave the room just to leave,

And no one will ask her where and why

What is the usual route to go to the plate

When guests in the room are sitting and waiting hotly.

Chorus:

They are waiting for our moonshine,

Waiting for one of us to get cold nerves.

And in a whisper of cold black lips they ask,

Those of us who will be the first.

Loss.

Someone is building missiles and wants a white war,

The word "Peace" is written in chalk by a boy on a blackboard.

It happens that you just do not want to drink to the bottom,

When you feel uninvited.

Chorus:

And someone is waiting for our moonshine,

Waiting for one of us to get cold nerves.

And in a whisper of cold black lips he asks,

Those of us who will be the first.

Loss.

They are waiting for our moonshine,

Waiting for one of us to get cold nerves.

And in a whisper of cold black lips they ask,

Those of us who will be the first.