Апрєль - Тік

Сама не подумала, нащо –

Пішла і забувши про літо.

Не вернешся більше нізащо.

Повернеш назад усі квіти...

Літала, не думала в безвісті –

Чекала повернення раю.

Сумними думками тверезості.

П’яніла від чорного чаю.

Ще так далеко до зими і до морозів.

Навіщо спомини сумні, навіщо сльози.

Ще так далеко до весни, або до літа.

І може хтось, але не я...

Подарить квіти.

Жодної битви не виграла –

Кохання з війною зрівнявши.

А ти сама себе із дому вигнала.

У душу нічого не взявши.

Такого чудового літа,

Давно вже у мене не було.

Цілий світ хотів тобі подарити,

А ти його просто не чула.

She didn't think why -

She left and forgot about the summer.

You will not return for anything.

You will return all the flowers ...

I flew, I didn't think in obscurity -

Waiting for the return of paradise.

Sad thoughts of sobriety.

Intoxicated with black tea.

Still so far to winter and frost.

Why memories are sad, why tears.

Yet so far until the spring or the summer.

And maybe someone, but not me ...

Give flowers.

Didn't win any battles -

Equating love with war.

And you kicked yourself out of the house.

Taking nothing into the soul.

Such a wonderful summer,

I haven't had it for a long time.

The whole world wanted to give you,

And you just didn't hear it.