Заховається стомлене сонце за чорнії гори

Вийде місяць і зорі розсипить з своєї комори

Засинають ліси і гаї, і виспівують десь солов'ї

Засинає натруджений день, сон прийде на поріг

У блаженному спокої тихо пливе надвечір'я

Вийшов місяць, і ніч ступа на подвір'я

Поміж зустрічами й розлуками

Ти вже тішишся онуками

І так само чомусь по-дитячому віриш у сни

Пробач мені комусь присвячені пісні

Я їх співаю знову й знову

Пробач мені, що я прихожу лиш у сні

А ти співаєш тиху колискову

Між тривогами в пошуках щастя летіли години

День за днем пролітали літа, час рікою пробіг

Але як би життя не склалося, і ми завжди поверталися

На святий і гостинний батьківський поріг

Пробач мені комусь присвячені пісні

Я їх співаю знову й знову

Пробач мені, що я прихожу лиш у сні

А ти співаєш тиху колискову

Пробач одну цю пісню трішечки сумну

Літа невпинно пролетіли

Пробач одну оту найпершу сивину

Що голову твою покрила

Сохранится усталое солнце за черные горы

Выйдет луна и звезды рассыпают из своего амбара

Засыпают леса и рощи, и поют где-то соловьи

Засыпает натрудненный день, сон придет на порог

В блаженном покое тихо плывет к вечеру

Вышел месяц, и ночь ступа во двор

Между встречами и разлуками

Ты уже радуешься внукам

И так же почему-то по-детски веришь в сны

Прости мне кому-то посвященные песни

Я их пою снова и опять

Прости меня, что я прихожу только во сне

А ты поешь тихую колыбельную

Между тревогами в поисках счастья летели часы

День за днем ​​пролетали лето, время по реке пробежало.

Но если бы жизнь не сложилась, и мы всегда возвращались

На святой и гостеприимный родительский порог

Прости мне кому-то посвященные песни

Я их пою снова и опять

Прости меня, что я прихожу только во сне

А ты поешь тихую колыбельную

Прости одну эту песню немного грустную

Лета неустанно пролетели

Прости одну ту самую седину

Что голову твою покрыла