Мовчати - Ирина Билык, Святослав Вакарчук

Давай виключим свiтло i будем мовчати.

Про то?

шо не можна словами сказати.

Не можна писати, неможливо зiграти,

А тiльки мовчати, тихенько мовчати.

Давай мовчати про то, шо дiвчата

Не вмiють сховати, не можуть спати.

Давай про мене i про тебе мовчати,

Мовчати, аж поки не захочем кричати.

Програш

Мiсяць впав темно в кiмнатi,

Як добре, шо ти навчилась мовчати.

Про то, шо нiколи не змогла би збрехати,

Про то, шо нiколи менi не спитатись.

Ми будем з тобою у лiжку лежати,

Лежати, як снiг, водою стiкати.

Ми будемо жадно свої сльози ковтати,

А з ними слова, яких не сказати.

Програш

Давай помовчу тобi просто на вушко,

Холодною стала чаю кружка.

А ми ше маєм про шо помовчати,

А ми ше маєм про шо полежати.

Як свiтло проб'ється через нашi штори,

Ми знову з тобою, як снiг заговорим.

А поки ше темно є в нашiй кiмнатi

Давай з тобою будем просто…

Let's turn off the light and be silent.

About that?

which cannot be said in words.

You can't write, you can't play,

And just keep quiet, keep quiet.

Let's keep quiet about what girls are

They can't hide, they can't sleep.

Shut up about me and you,

Shut up until we want to shout.

Loss

The moon fell dark in the room,

It's good that you learned to be silent.

That she could never lie,

About what I will never ask.

We will lie in bed with you,

Lie like snow, drain with water.

We will greedily swallow our tears,

And with them words that can not be said.

Loss

Let me keep quiet for you,

The tea mug became cold.

And we still have something to keep quiet about,

And we still have something to lie about.

As light breaks through our curtains,

We will talk to you again like snow.

And while it is still dark in our room

Let's just be with you…