Дзвони - Святослав Вакарчук

Битим шляхом стелиться туман,

З півночі холодний вітер мчить,

На порозі хати чоловік стоїть,

Він заплющив очі та душа не спить.

На руках сліди минулих днів,

На обличчі втомлена печаль,

Аж навколо вітер на хвилину стих

І тоді почути чоловік устиг.

Приспів:

Гей-гей, наші дзвони

Сьогодні задзвонили,

Гей-гей, гей-гей,

Чує вся земля.

Гей-гей, наші дзвони

Сьогодні розбудили

Гей-гей, гей-гей,

Волі немовля.

Ти маленьке немовля, не спи,

Подивись на цей широкий світ,

Будеш в нім щасливим — чоловік сказав

І високо в небо голову підняв.

Приспів.

Гей-гей, наші дзвони

Сьогодні задзвонили,

Гей-гей, гей-гей,

Аж дрижить земля.

Гей-гей, наші дзвони

Сьогодні розбудили

Гей-гей, гей-гей,

Волі немовля…

The fog creeps off the beaten path,

A cold wind blows from the north,

A man stands on the threshold of the house,

He closed his eyes and his soul did not sleep.

On the hands are the traces of the past days,

On the face of tired sadness,

All around the wind died down for a minute

And then the man had time to hear.

Chorus:

Hey, hey, our bells

Today they called

Hey hey hey hey

The whole earth hears.

Hey, hey, our bells

Today they woke up

Hey hey hey hey

Voli baby.

You little baby don't sleep

Look at this wide world

You will be happy in it, the man said

And raised his head high in the sky.

Chorus.

Hey, hey, our bells

Today they called

Hey hey hey hey

The earth is shaking.

Hey, hey, our bells

Today they woke up

Hey hey hey hey

Voli baby...