Помаранчеві сни - Тік

Вона, різала пальці

Як стрибала з вікна.

Вона, в помаранчевих снах

Блукала сама.

А він, заховавшись під сніг.

Помаранчами мерзлими

Жбурляв їй у слід.

Вони, ніби різні човни.

Пливли у своїх думках,

Щоб потім піти

По пустих берегах.

Та настала ніч, коли падали зорі

І сльози котилися щирі й прозорі.

А на ранок згадають вони

Лиш помаранчеві сни.

Розбиваючи день поцілунками неба

Ти відверто шепочеш, благаєш, не треба

В тім немає твоєї вини

Це ж помаранчеві сни.

Чому?

я ніяк не збагну.

Розбиваючи день об стіну.

У безодню викидаєш

Себе одну.

She cut her fingers

As she jumped out of the window.

She is in orange dreams

She wandered alone.

And he, hiding under the snow.

Oranges are frozen

He threw her in the footsteps.

They are like different boats.

Sailed in their thoughts,

To then leave

On empty shores.

But the night came when the stars fell

And the tears were sincere and transparent.

And in the morning they will remember

Only orange dreams.

Breaking the day with kisses of the sky

You openly whisper, beg, you don't have to

It's not your fault

These are orange dreams.

Why?

I do not understand.

Breaking the day against the wall.

You throw it into the abyss

Myself one.