Коли сірий екран залишив нам туман і усе в один колір

Чорно-білий ефір і на всі полюси чорно-білий закон

Ми сховались у тінь, ми забули про сон, ми закинули телефон

Тільки море ідей, океани думок і оголений мікрофон

І в новий стереодень ми візьмем більше ніж нам треба

В новий стереодень залишим більше ніж слова

В новий стереодень зійдемо вітром теплим з неба

В новий стереодень антитіла…

Коли голос один проти тисячі слів, він не вартий нічого,

А коли він живе у полоні гітар — не забути його

Ніби ранішній сон, ніби дивне тепло, ніби сонячне золото

Він за нами прийде, стане кожним із нас, не помітить ніхто

Стереодень…

Когда серый экран оставил нам туман и все один цвет

Черно-белый эфир и на все полюсы черно-белый закон

Мы спрятались в тень, мы забыли о сне, мы забросили телефон

Только море идей, океаны мыслей и оголенный микрофон

И в новый стереодень мы возьмем больше, чем нам нужно

Новый стереодень оставим больше, чем слова

В новый стереодень сойдем ветром теплым с неба

Новый стереодень антитела…

Когда голос один против тысячи слов, он не стоит ничего,

А когда он живет в плену гитар — не забыть его

Как утренний сон, как странное тепло, как солнечное золото

Он за нами придет, станет каждым из нас, не заметит никто

Стереодень…