Стереодень - Антитіла

Коли сірий екран залишив нам туман і усе в один колір

Чорно-білий ефір і на всі полюси чорно-білий закон

Ми сховались у тінь, ми забули про сон, ми закинули телефон

Тільки море ідей, океани думок і оголений мікрофон

І в новий стереодень ми візьмем більше ніж нам треба

В новий стереодень залишим більше ніж слова

В новий стереодень зійдемо вітром теплим з неба

В новий стереодень антитіла…

Коли голос один проти тисячі слів, він не вартий нічого,

А коли він живе у полоні гітар — не забути його

Ніби ранішній сон, ніби дивне тепло, ніби сонячне золото

Він за нами прийде, стане кожним із нас, не помітить ніхто

Стереодень…

When the gray screen left us fog and all in one color

Black and white ether and black and white law at all poles

We hid in the shadows, we forgot about sleep, we dropped the phone

Only a sea of ​​ideas, oceans of thoughts and a naked microphone

And in the new stereo we will take more than we need

In the new stereo day we will leave more than words

On a new stereo day we will come down with a warm wind from the sky

In the new stereo antibody…

When a voice is against a thousand words, it is worth nothing,

And when he lives in the captivity of guitars - do not forget him

Like a morning dream, like a strange warmth, like sun gold

He will come after us, become each of us, no one will notice

Stereo…