Ім’я не моє - Антитіла

Така звичайна, давно не нова історія —

Без риторичних питань і романтичних метафор.

Столик на двох у ресторані, лиш ти і я —

Ми святкували 2 роки і шумів вентилятор.

Ти вийшла перепаркувати свій Мерседес,

Лишила мобільний на столі, а там смс на весь екран:

«Зая, прошлой ночью было так ярко с тобою…»

I в автора ім'я не моє!

Iм’я не моє!

Iм’я не моє!

Iм’я не моє!

І я не став розвивати всім відомий сценарій.

Просто випив лате і пішов по-англійськи.

Їхав 200 під віскі, слухав радіосюжет про невдаху,

Що у Вегасі - лиш за одну нiч полиняв на 700 мiлiнiонiв

I з такого розкладу просто з'їхав з петель головою.

I я подумав: як добре, що у цього героя — ім'я не моє!

Iм’я не моє!

Iм’я не моє!

Iм’я не моє!

Iм’я не моє!

Iм’я не моє!

Iм’я не моє!

Iм’я не моє!

А потім, вона подзвонила, плакала, казала,

Що побачила смс i що не знає звідки воно взялося —

I взагалі, що це я його написав ще рік тому,

Що зараз в усьому винен телефон, якийсь глюк.

Я мовчав, мовчав.

Потім не витримав і кажу:

«Слухай, мила моя!

Досить вигадувати казки!

Не може телефон так глючити.

Не может телефон отак взяти і видати старе смс,

Та ще й під чужим іменем просто не екран — не може!

I кинув трубку.

Iм’я не моє!

Iм’я не моє!

Iм’я не моє!

Iм’я не моє!

Iм’я не моє!

Iм’я не моє!

Iм’я не моє!

Iм’я не моє!

Such a common, not long new story -

Without rhetorical questions and romantic metaphors.

A table for two in a restaurant, just you and me -

We celebrated 2 years and the noise of the fan.

You went out to park your Mercedes,

I left my mobile on the table, and there is an SMS in full screen:

"Zaya, it was so bright with you last night…"

And the author's name is not mine!

Not my name!

Not my name!

Not my name!

And I did not develop a well-known scenario.

Just drank latte and went in English.

Went 200 under whiskey, listened to a radio story about a loser,

As for Vegas, it was 700 million in one night

And from such a schedule just went off the loop head.

And I thought: how good it is that this hero has no name!

Not my name!

Not my name!

Not my name!

Not my name!

Not my name!

Not my name!

Not my name!

And then, she called, cried, said,

What did she see in the SMS and she doesn't know where it came from -

And in general, that I wrote it a year ago,

That now the phone is to blame for everything, some glitch.

I was silent, silent.

Then I couldn't stand it and said:

"Listen, my dear!

Enough to invent fairy tales!

The phone can't be so buggy.

The phone can't take and give out old sms like this,

And even under someone else's name just not the screen - can not!

I hung up.

Not my name!

Not my name!

Not my name!

Not my name!

Not my name!

Not my name!

Not my name!

Not my name!