Чекаю - Аква Віта

Вода така бездумна і блакитна.

Надворі вересень, а небо наче в квітні.

Пожовкли спогади, зів'яли давні мрії.

І всі бажання, як одне, у мить згоріли.

Приспів:

Чекаю!

Чекаю!

Чекаю, кого — не знаю.

Чекаю!

Чекаю!

Чекаю, бо так бажаю.

Четвертий день думки дощу чекають.

Не п’ють, не сплять, не плачуть, не співають.

У них, мабуть, обітниця мовчання.

Що робить з нами кляте це чекання?

Летять птахи чи з дому, чи додому

І розчерком пера знімають втому.

Каміння спить, як спляча королева.

Навколо вартові - сліпі дерева.

The water is so thoughtless and blue.

September is outside, and the sky is like April.

Memories turned yellow, old dreams faded.

And all desires, as one, burned in an instant.

Chorus:

I'm waiting!

I'm waiting!

I'm waiting, I don't know who.

I'm waiting!

I'm waiting!

I'm waiting because I want to.

The fourth day thoughts of rain are waiting.

They don't drink, they don't sleep, they don't cry, they don't sing.

They probably have a vow of silence.

What does this damn expectation do to us?

Birds fly either from home or home

And the stroke of the pen relieves fatigue.

Stones sleeps like a sleeping queen.

Around the guard are blind trees.