Мана - Воплі Відоплясова

Часто бува

Минає радість і мла,

Здається, ніби любов.

Але сумні

Ідемо далі самі,

А поряд з нами мана.

Я не зумів,

Тобі сказати не зміг,

Що я, напевно, люблю.

І не хотів,

Насправді, геть не волів

Порушить певний баланс.

Набуває зміст

Небувалих змін,

Таємничних рис

Невідомий символ.

Пам’ятаю сни,

Де поля рясні,

І суниці скрізь,

Ти така красива,

Мене звеш кудись.

Море проблем

Зникає швидко на мить,

Коли згадаю тебе.

І телефон

Схоплю та й кину ізнов,

Хай зріє наша любов.

Далебі біда

Піде назавжди.

Буду я, як дрізд,

Полечу сміливо.

Полечу на схід,

Може, на Китай.

І потім, стрімкий,

Поверну на північ.

Доленько, прощай!

Я не зумів,

Тоді сказати не зміг,

Що я, напевно, люблю…

It often happens

Gone is the joy and youth,

It seems like love.

But sad

Let's move on ourselves,

And next to us mana.

I failed

I couldn't tell you

Which I probably love.

And did not want to

In fact, he did not want to

Will upset a certain balance.

Acquires meaning

Unprecedented changes,

Mysterious features

Unknown symbol.

I remember dreams,

Where the fields are abundant,

And strawberries everywhere,

You are so Beautiful,

You call me somewhere.

Sea of ​​problems

Disappears quickly for a moment,

When I remember you.

And the phone

I'll grab it and throw it away again,

May our love mature.

Dalebi trouble

It will go forever.

I will be like a thrush,

I will fly boldly.

I will fly to the east,

Maybe to China.

And then, swiftly,

I'll turn north.

Dolenko, goodbye!

I failed

Then I could not say

What I probably love…