Боги - Воплі Відоплясова

Де ви, боги?

буйні в травні?

В траві влажній

я б ліг у ніг твоїх,

Мов колонади до гори.

Це було у вісімдесят другому,

Я їхав у пазику разом з другом

З Черкас до Кременчугу,

Бачу, ти сидиш в углу.

Відразу я тебе помітив,

Неначе сонце в очі світить,

Що сказати тобі, я не знав,

Довго слова в голові шукав.

Шукав, м’яв, їв квитка.

До тебе сідає товста тітка.

Горами, луками стрибає дорога.

Не швидко, не швидко, заради Бога!

Я боявся тебе облишити,

Я кохаю тебе, чи чуєш ти?

Так схотілося у ту мить

Навіть забутися, впасти до тих ніг,

Мов колонади до гори.

Коли керує серце.

Where are you, gods?

violent in May?

The grass is wet

I would lie at your feet,

The language of the colonnade to the mountain.

It was in the eighty-second,

I went into debt with a friend

From Cherkasy to Kremenchug,

I see you're sitting in the corner.

I noticed you right away,

As if the sun shines in his eyes,

What to tell you, I did not know

I searched for words in my head for a long time.

I was looking for, eating, eating a ticket.

A fat aunt sits next to you.

The road jumps through mountains and meadows.

Not fast, not fast, for God's sake!

I was afraid to leave you,

I love you, do you hear?

That's what I wanted at that moment

Even forget, fall to those feet,

The language of the colonnade to the mountain.

When the heart controls.