Зачаровані чарами, наче ми

Почитаєм про чакри і дзен —

Чудернацькі слова…

Ніби знаю про тебе вже все,

І навпаки,

Але вранці тебе на впізнаю,

Бо ти — знову нова!..

Приспів

Підручник напише,

Що ми — лише історія!

І вчителька з Вишу кричить:

Давай вчи!

Вчи!

Коли засинаєш ти у моїх долонях,

Мені байдуже де,

Мені байдуже як,

Як так можна любить?..

Ця love story реальніше за нас,

Телефони всі вимкнемо,

А Ейнштейн скасує час…

Біле ліжко пасує нам обом

І ми нікуди не йдемо,

Поки Ніна і Емі на небі

Не доспівають свій час…

Приспів

Підручник напише,

Що ми — лише історія!

І вчителька з Вишу кричить:

Давай вчи!

Вчи!

Коли засинаєш ти у моїх долонях,

Мені байдуже де,

Мені байдуже як,

Як так можна любить?..

Як так можна любить?..

Платівка дограє,

І ми — лише історія…

У школах не вчать,

Як спинити цю мить, цю мить…

На вилицях грає

І не звертає колія…

Мені байдуже де,

Мені байдуже як,

Як так можна любить?..

Як так можна любить?..

Очарованные волшебством, как мы

Почитаем о чакрах и дзэне—

Причудливые слова…

Будто знаю о тебе уже все,

И наоборот,

Но утром тебя на узнаю,

Потому что ты опять новая!

Припев

Учебник напишет,

Что мы — только история!

И учительница с Вышу кричит:

Давай учи!

Учи!

Когда засыпаешь ты в моих ладонях,

Мне безразлично где,

Мне безразлично как,

Как так можно любить?

Эта love story реальнее нас,

Телефоны все выключим,

А Эйнштейн отменит время…

Белая кровать подходит нам обоим

И мы никуда не уходим,

Пока Нина и Эми на небе

Не дозревают свое время…

Припев

Учебник напишет,

Что мы — только история!

И учительница с Вышу кричит:

Давай учи!

Учи!

Когда засыпаешь ты в моих ладонях,

Мне безразлично где,

Мне безразлично как,

Как так можно любить?

Как так можно любить?

Пластинка доигрывает,

И мы только история…

В школах не учат,

Как остановить этот момент, этот момент…

На скулах играет

И не возвращает путь…

Мне безразлично где,

Мне безразлично как,

Как так можно любить?

Как так можно любить?