Буває важко зрозуміти, чому я тут і що роблю.

А ти приносиш квіти, що назбирала вранці - я відчуваю, що люблю.

Буває довгою дорога;

дерева високо ростуть.

Продершись крізь негоду, я повернусь до дому — тебе зустріну й обійму.

Приспів:

Полуничне небо накриває нас.

Полуничне небо відганяє час.

Ми танцюємо по колу, і Світ такий чудовий,

Коли зі мною та, що робить дзен!

Коли від відчаю і болю, мій човен йде на мілину.

Пірнаємо з тобою під ковдру кольорову — я відчуваю, що живу.

Коли не стане сил летіти крізь нескінченну пустоту.

Подивишся у очі i скажеш тихо-тихо: «Давай побудемо ще тут».

Приспів:

Полуничне небо накриває нас.

Полуничне небо відганяє час.

Ми танцюємо по колу, і Світ такий чудовий,

Коли зі мною та, що робить дзен;

дзен;

дзен.

Коли зі мною жінка, жінка, жінка, яка тримає дзен.

Коли зі мною жінка, жінка, жінка, яка тримає дзен.

Коли зі мною жінка, жінка, яка тримає дзен.

Коли зі мною жінка, яка тримає дзен…

Бывает трудно понять, почему я здесь и что делаю.

А ты приносишь цветы, которые насобирала утром - я чувствую, что люблю.

Бывает длинной дорога;

деревья высоко растут.

Продравшись сквозь непогоду, я вернусь к дому — тебя встречу и объятия.

Припев:

Клубничное небо покрывает нас.

Клубничное небо отгоняет время.

Мы танцуем по кругу, и Мир такой замечательный,

Когда со мной та, что делает дзен!

Когда от отчаяния и боли, моя лодка идет на мель.

Ныряем с тобой под одеяло цветное — я чувствую, что живу.

Когда не станет сил лететь сквозь нескончаемую пустоту.

Посмотришь в глаза и скажешь тихо-тихо: «Давай побудем еще здесь».

Припев:

Клубничное небо покрывает нас.

Клубничное небо отгоняет время.

Мы танцуем по кругу, и Мир такой замечательный,

Когда со мной делающая дзен;

дней;

дней.

Когда со мной женщина, женщина, женщина, держащая дзэн.

Когда со мной женщина, женщина, женщина, держащая дзэн.

Когда со мной женщина, женщина, держащая дзэн.

Когда со мной женщина, держащая дзэн…