Дощ - Марія Бурмака

Накинь на плечi плащ,

Надворi дощ iде,

Прощаючись не плач

Нiколи i нiде.

Замолено грiхи,

Замовлено таксi,

Розходяться шляхи,

Прощайся, як усi.

Болить — переболить,

Пора iти — iди,

Прощайся не на мить,

Прощайся назавжди.

Йдучи дверей не муч,

Ступивши на порiг,

Сховай подалi ключ,

Щоб вiн знайтись не мiг,

В сирий пiсок зарий

I не шкодуй за ним.

Все одно замок старий

Замiниться новим.

Iржа той ключ знайде,

Не кайсь i не карайсь.

Iди, як дощ iде,

Як дощ, не озирайсь.

Put a cloak on your shoulder,

It's raining outside,

Saying goodbye does not cry

Never and nowhere.

Asked for sins,

Taxi ordered,

The paths diverge,

Say goodbye, like everyone else.

To hurt - to get sick,

It's time to go - go,

Say goodbye for a moment,

Say goodbye forever.

Going to the door does not torment,

Stepping on the threshold,

Hide the key away,

That he could not be found,

Burrow in the raw sand

And don't feel sorry for him.

All the same, the castle is old

Replace with a new one.

Rust finds that key,

Do not repent and do not be punished.

Go as it rains

Like rain, don't look back.