Не бійся жити - Марія Бурмака

І коли залишилася зовсім сама,

І коли вже здається — світла нема,

Коли небо твоє на колір чужим стає,

Ти б виводила лінії знов на руці,

Впізнавала б надію в кожнім лиці,

Малювала б на склі вогонь —

І розбила б скло.

Не бійся жити — світ для того,

Щоби любити, сонце, дощ і вітер,

Небо, зорі, квіти… Все для тебе.

А ти не бійся жити,

Сонце, дощ і вітер, небо, зорі, квіти,

Світ для того, щоб любити тебе.

Ти ішла по межі, ти ішов по межі,

Тільки знай: ніхто тобі не чужий,

І рука у руці - назавжди твоє тепло.

І не можеш тепер лишитися сам,

Де читаєш мої слова по губам,

Повертає тебе назад моя любов.

Ти у серці своїм — тамований стук,

Ти на дотик, як спалах, навіть на звук,

Ти вже майже летиш — відкрите вікно давно.

Розбивається ніч, ламається час,

Ти гасила вогонь — не згасне свіча,

І не бійся — любов тепер береже тебе.

And when she was completely alone,

And when it seems - there is no light,

When your sky becomes alien in color,

You would draw the lines on your hand again,

I would recognize hope in every face,

I would draw fire on the glass -

And would break the glass.

Do not be afraid to live - the world for

To love, sun, rain and wind,

Sky, stars, flowers… Everything for you.

And you are not afraid to live,

Sun, rain and wind, sky, stars, flowers,

The world to love you.

You walked on the border, you walked on the border,

Just know: no one is a stranger to you,

And hand in hand - your warmth forever.

And you can't be alone now,

Where do you read my words on your lips,

My love brings you back.

You are in your heart - a tamed knock,

You're a touch, like a flash, even a sound,

You are almost flying - the window has been open for a long time.

The night breaks, time breaks,

You put out the fire - the candle will not go out,

And do not be afraid - love now protects you.