Ось та весна

де ти і я тілами зустрілися,

Не втримались і впали.

Клята зима

де ти і я об неї розбилися

ковтнули і пропали.

Я намалюю Бога,

най він знайде тебе, покаже ми дорогу,

де ангел мій на полі і я йду до нього,

спішу до тебе — зустрічай,

спішу до тебе — зустрічай!

Для чого ти, для чого я, на світ народилися?

для чого все пізнали…

ми ж як весна — у світі зла нема

в закінчення — не крайні не останні.

Я намалюю сонце,

та чи знайде тебе, осяє нам дорогу?

Де ангел у віконці і я йду до нього,

Спішу додому — зустрічай!

Тільки де є ти — мій рай!

Тільки де є ти — є рай!

Тільки де є ти — мій рай!

Спішу додому — зустрічай!

Вот та весна

где ты и я телами встретились,

Не удержались и упали.

Проклятая зима

где ты и я об ней разбились

глотнули и пропали.

Я нарисую Бога,

пусть он найдет тебя, покажет мы дорогу,

где ангел мой на поле и я иду к нему,

спешу к тебе - встречай,

спешу к тебе - встречай!

Зачем ты, зачем я, на свет родились?

для чего все узнали…

мы как весна — в мире зла нет

в окончание — не крайние не последние.

Я нарисую солнце,

и найдет ли тебя, осенит нам путь?

Где ангел в окошке и я иду к нему,

Спешу домой — встречай!

Только где ты — мой рай!

Только где ты есть — есть рай!

Только где ты — мой рай!

Спешу домой — встречай!