У суєті рухів, сірих машин звуків,

Я підніму руки, я вище за них…

Зі свого віконця ангела-охоронця

Прошу в лице сонця, з дитинства так звик…

Ситий від фальші, хочу втекти,

Змити все зайве і далі йти!

Не розгубити і донести

Чесні мотиви, чесні думки…

По м’язам і жилам

Бетонного тіла!

Приспів:

Коли ти внизу і сил вже нема.

Згадай, хто ми є!

Згадай ці слова!

Ми — чаша надій,

Ми — неба вода,

Ми — зерна землі,

Ми — символ життя!!!

Програш

У суєті рухів, сірих машин звуків,

Я піднімав руки, я був вище за них…

Місто мене чуло, місто моїм було

І до землі гнуло…

Але я не стих!

Але я не стих!

Але я не стих…

Але я не стих!!!

Приспів:

Коли ти внизу і сил вже нема.

Згадай, хто ми є!

Згадай ці слова!

Ми — чаша надій,

Ми — неба вода,

Ми — зерна землі,

Ми — символ життя!!!

В суете движений, серых машин звуков,

Я подниму руки, я выше…

Из своего окошка ангела-хранителя

Прошу в лице солнца, с детства так привык…

Сыт от фальши, хочу убежать,

Смыть все лишнее и дальше уходить!

Не растерять и донести

Честные мотивы, честные мысли…

По мышцам и жилам

Бетонное тело!

Припев:

Когда ты внизу и сил уже нет.

Вспомни, кто мы!

Вспомни слово!

Мы — чаша надежд,

Мы — небо вода,

Мы — зерна земли,

Мы — символ жизни!!!

Проигрыш

В суете движений, серых машин звуков,

Я поднимал руки, я был выше...

Город меня слышал, город моим был

И к земле гнуло…

Но я не стих!

Но я не стих!

Но я не стих...

Но я не стих!

Припев:

Когда ты внизу и сил уже нет.

Вспомни, кто мы!

Вспомни слово!

Мы — чаша надежд,

Мы — небо вода,

Мы — зерна земли,

Мы — символ жизни!!!