Грає море зелене, тихий день догора, дорогими для мене стали схили Дніпра,

Де колишуться віти закоханих мрій, як тебе не любити, Києве мій!

Вечорів оксамити, мов щастя прибій, як тебе не любити, Києве мій!

В очі дивляться канни, серце в них переллю, хай розкажуть коханій,

як я вірно люблю.

Буду мріяти й жити на крилах надій, як тебе не любити, Києве мій!

Спить натомлене місто мирним, лагідним сном, ген вогні, як намисто,

розцвіли над Дніпром,

Вечорів оксамити, мов щастя прибій, як тебе не любити, Києве мій!

Вечорів оксамити, мов щастя прибій, як тебе не любити, Києве мій!

Играет море зеленое, тихий день вверх, дорогими для меня стали склоны Днепра,

Где колышутся ветви влюбленных мечтаний, как тебя не любить, Киев мой!

Вечерам бархат, как счастье прибой, как тебя не любить, Киев мой!

В глаза смотрят канны, сердце у них перелью, пусть расскажут любимой,

как я верно люблю.

Буду мечтать и жить на крыльях надежд, как тебя не любить, Киев мой!

Спит уставший город мирным, ласковым сном, ген огни, как ожерелье,

расцвели над Днепром,

Вечерам бархат, как счастье прибой, как тебя не любить, Киев мой!

Вечерам бархат, как счастье прибой, как тебя не любить, Киев мой!