Києве мій - Таисия Повалий, Иосиф Кобзон

Грає море зелене, тихий день догора, дорогими для мене стали схили Дніпра,

Де колишуться віти закоханих мрій, як тебе не любити, Києве мій!

Вечорів оксамити, мов щастя прибій, як тебе не любити, Києве мій!

В очі дивляться канни, серце в них переллю, хай розкажуть коханій,

як я вірно люблю.

Буду мріяти й жити на крилах надій, як тебе не любити, Києве мій!

Спить натомлене місто мирним, лагідним сном, ген вогні, як намисто,

розцвіли над Дніпром,

Вечорів оксамити, мов щастя прибій, як тебе не любити, Києве мій!

Вечорів оксамити, мов щастя прибій, як тебе не любити, Києве мій!

The sea is green, the day is quiet, the slopes of the Dnieper have become dear to me,

Where the branches of dreams in love sway, how can I not love you, my Kyiv!

Velvet evenings, like happiness surf, how can I not love you, my Kyiv!

Cannes look into the eyes, I will pour the heart in them, let them tell the beloved,

as I truly love.

I will dream and live on the wings of hopes, how can I not love you, my Kyiv!

The weary city sleeps in a peaceful, gentle sleep, the gene lights like a necklace,

blossomed over the Dnieper,

Velvet evenings, like happiness surf, how can I not love you, my Kyiv!

Velvet evenings, like happiness surf, how can I not love you, my Kyiv!