Хтось із дитям удвох - Марія Бурмака

Хтось з дитям удвох

бродить рiздвяним садком,

каже дитятко — я Бог,

трусить снiжком.

Кутає їх благодать

у найтихiшiм з садiв,

пiр’ям холодним риплять

бiлi гусятка слiдiв.

Старший вперед ступа,

став посеред зими,

малому в подушку черпа

неба з янголами.

Знає, прийдуть королi,

знає, клякнуть умлiвiч,

знає, гусятка малi

попiдростають за нiч.

Хтось з дитям удвох

бродить рiздвяним садком,

каже дитятко — я Бог,

трусить снiжком…

Someone with a child together

wander around the Christmas garden,

says the child - I am God,

shake the snow.

Grace wraps them

in the quietest of gardens,

cold feathers squeak

white goose tracks.

Senior forward stupa,

got up in the middle of winter,

to the kid in a pillow of a scoop

heaven with angels.

He knows the kings will come,

knows, they kneel cleverly,

knows the goslings are small

grow up overnight.

Someone with a child together

wander around the Christmas garden,

says the child - I am God,

shake a snowball…