Зозуля - Мандри

Кувала зозуля в чарівних лісах до світання,

Співала коханая ніжную пісню до рання.

Принесла мені чару повну бажання,

Приголубила серце повне страждань.

Я блукав темним шляхом, чужим та ворожим,

Зимував люті зими без хліба та грошей.

Та літав до зірок, полюбив мене Бог,

Та ж іще люби, Боже, та ж іще люби, Боже.

Човен мого життя пливе в хвилях бурхливих,

Серед темних часів, примарних й мінливих.

Принеси ж мені, зоре, чару бажання,

Покохай моє серце повне страждань.

The cuckoo forged in the magical forests before dawn,

My beloved sang a gentle song until early.

She brought me a charm full of desire,

Her heart was full of suffering.

I wandered in a dark way, alien and hostile,

He wintered harsh winters without bread and money.

But I flew to the stars, God loved me,

Love the same, God, love the same, God.

The boat of my life sails in the stormy waves,

Among the dark times, ghostly and changeable.

Bring me, O star, the charm of desire,

Love my heart full of suffering.