Слово - Артём Лоик

А знаєш, що мене, друже, дістало?

Що мої тексти давно не веселі

Що піді мною горять п'єдестали

I я забив на нескорені скелі…

А знаєш, що мені, друже по горло

Набридло, — так це обрана мною самотність

Яку я ніс величаво і гордо

Тобі весь час одягаючи в творчість,

А знаєш, що мене, друже спіймало?

Моя мета всіх змінити навколо

І я змінив і доволі не мало…

Але звичайно лиш себе самого,

А знаєш, що мені друже до болю

Зараз потрібно, щоб душу зашити?

Так!

Знуву ділити слова ці з тобою!

І не вмирати життя, а прожити!

І щоб назавтра зі мною не сталось

Я буду бити руками постійно

На очах напівпустого залу —

Свою бетонну невидиму стіну!

І щоб назавтра зі мною не снилось, —

Хай які бурі зривають вітрила!

У мене знову моя супер-сила, —

Слово, мова, правда, рими!

Слово, мова, правда, рими!

Моє слово!

Моя мова!

Моя правда!

Мої рими!

Слово, мова, правда, рими!

Моє слово!

Моя мова!

Моя правда!

Мої рими!

Слово, мова, правда, рими!

Слово, мова, правда, рими!

Слово, мова, правда, рими!

Слово, мова, правда, рими!

А знаєш, що, друже, варто овацій, —

Напевно тільки лишитись собою!

А із новацій, напевно, — нова ціль!

І не лишати свою долю — долі

А знаєш, що, друже, варто поваги

Напевно, — сила світити для когось,

А знаєш, що друже варто уваги, —

Можливо світло і є нашим Богом,

А знаєш, що, друже, рухає нами?

Відсутність руху до нас перемоги,

А знаєш, щоби махнути крилами

Все ж таки треба побігти до того,

А не стояти і думати та є

Моя дорога, чи варто повернутись до миски…

А знаєш, друже, вогонь не вертає

На спалене місце!

Do you know what got me, my friend?

That my lyrics have not been funny for a long time

That pedestals are burning under me

And I scored on unconquered rocks…

And you know what happened to me, my friend

I'm tired - so it's my chosen loneliness

Which I wore majestically and proudly

You are constantly dressed in creativity,

Do you know what caught me, my friend?

My goal is to change everyone around

And I changed and quite a bit…

But of course only myself,

And you know that my friend is in pain

Now you need to sew the soul?

So!

I will share these words with you again!

And not to die life, but to live!

And so that it doesn't happen to me tomorrow

I will beat my hands constantly

In front of a half-empty hall -

Your concrete invisible wall!

And so that the next day I do not dream -

Let the storms break the sails!

I have my super-strength again -

Word, language, truth, rhymes!

Word, language, truth, rhymes!

My word!

My language!

My truth!

My rhymes!

Word, language, truth, rhymes!

My word!

My language!

My truth!

My rhymes!

Word, language, truth, rhymes!

Word, language, truth, rhymes!

Word, language, truth, rhymes!

Word, language, truth, rhymes!

And you know that, my friend, is worth the applause -

Probably just stay!

And of the innovations, probably - a new goal!

And do not leave your destiny - destiny

And you know that, my friend, is worthy of respect

Probably - the power to shine for someone

And you know that a friend deserves attention -

Maybe light is our God,

Do you know what drives us, my friend?

Lack of movement towards us victory,

And you know, to flap your wings

Still need to run to

Instead of standing and thinking and eating

My dear, is it worth going back to the bowl…

And you know, my friend, the fire does not return

To the burned place!