Чайка - Артём Лоик

I любив тебе такою, ти мене таким…

Лети…

Лети моя чайко, лети

З моїх непотрібних долонь…

Не ти моя чайко, не ти

До мене вертаєш крилом…

Лети моя чайко, лети

З моїх непотрібних долонь…

Не ти моя чайко, не ти

До мене вертаєш крилом…

Довго відводив свої очі, годі час настав

П’ять років наші ночі бродять по різним містам…

П’ять років це багато, мало хто тямить про що я

Але пять років не достатньо, щоб стати чужою!

Ми були разом пів життя, не буду воду лити

Множили молодість, уста ділили наше літо

Віднімали один одного, хай не терплю того

До страшного, холодного, гострого лютого…

Я не п’ятнаю любов дружбою, не зви до себе

Не з тобою одружений, колір не зелений

Мого костюму, якщо чесно, а давно не смішно

Ну як тобі, скажи відверто, існується з іншим?

Не достану руками тебе, тому рядками

Знову кидаюсь словами, немов би в море камні

А потім все на шмаття рву і стираю, окрім —

Повертайся додому, моя дівчинка Крим…

I loved you so much, you loved me so much…

Fly…

Fly my seagull, fly

From my unnecessary palms…

Not you, my seagull, not you

You return to me with your wing…

Fly my seagull, fly

From my unnecessary palms…

Not you, my seagull, not you

You return to me with your wing…

He averted his eyes for a long time, until the time came

For five years our nights have been wandering around different cities…

Five years is a lot, few people know what I'm talking about

But five years is not enough to become a stranger!

We have been together for half a lifetime, I will not pour water

We multiplied youth, our lips shared our summer

They took each other away, so I can't stand it

To the terrible, cold, sharp February…

I do not stain love with friendship, do not call yourself

Not married to you, the color is not green

My costume, to be honest, hasn't been funny for a long time

Well, how do you, frankly, exist with another?

I will not get my hands on you, so the lines

Again I throw words like stones into the sea

And then I tear and erase everything to pieces, except -

Come home, my girl Crimea…