Театр - Скрябін

Всі мають ролі і я граю свою, як ви.

Я є і хто і ніхто, і маю шкіру на двох.

Заграє клоуна принц, можна навіть на біс.

Годує моє життя свіжа фарба афіш.

Приспів:

Ті стіни то я, ті сходи то я,

Та сцена під ногами то є моє і не моє життя.

Ті рампи то я, ті штори то я.

Я ходжу знов по сцені, то є моє і не моє життя.

Ті стіни то я, ті сходи то я,

Та сцена під ногами то є моє і не моє життя.

Ті рампи то я, ті штори то я.

І люди під ногами, sorry, моє і не моє…

А зараз вийде король важно з паперових дверей,

Заплаче сльози чужі, ніби зі своїх очей.

Той поралоновий сніг сипле зовсім не бог,

І рампи гасить не він, просто всі чують третій дзвінок.

І ніби — то плач і ніби то сміх

І ніби один і ніби для всіх

І ніби то я ніби не я,

А може то смерть може життя

Приспів:

Ті стіни то я, ті сходи то я,

Та сцена під ногами то є моє і не моє життя.

Ті рампи то я, ті штори то я.

Я ходжу знов по сцені, то є моє і не моє життя.

Ті стіни то я, ті сходи то я,

Та сцена під ногами то є моє і не моє життя.

Ті рампи то я, ті штори то я.

І люди під ногами, sorry, моє і не моє…

Ті стіни то я, ті сходи то я,

Та сцена під ногами то є моє і не моє життя.

Ті рампи то я, ті штори то я.

Я ходжу знов по сцені, то є моє і не моє життя.

Ті стіни то я, ті сходи то я,

Та сцена під ногами то є моє і не моє життя.

Ті рампи то я, ті штори то я.

І люди під ногами, sorry, моє і не моє…

Everyone has a role and I play mine like you.

I am who and no one, and I have skin on two.

The clown prince flirts, you can even play the devil.

Fresh paint posters feed my life.

Chorus:

Those walls are me, those stairs are me,

That scene under my feet is my life and not mine.

Those ramps are me, those curtains are me.

I'm walking on stage again, that's my life and not mine.

Those walls are me, those stairs are me,

That scene under my feet is my life and not mine.

Those ramps are me, those curtains are me.

And people underfoot, sorry, mine and not mine…

And now the king will come out of the paper door,

He will cry the tears of others, as if from his own eyes.

That foam snow is not poured by God at all,

And he doesn't turn off the ramps, everyone just hears the third call.

And it's like crying and laughing

And as if one and as if for all

And it's as if I'm not me,

Or maybe death can be life

Chorus:

Those walls are me, those stairs are me,

That scene under my feet is my life and not mine.

Those ramps are me, those curtains are me.

I'm walking on stage again, that's my life and not mine.

Those walls are me, those stairs are me,

That scene under my feet is my life and not mine.

Those ramps are me, those curtains are me.

And people underfoot, sorry, mine and not mine…

Those walls are me, those stairs are me,

That scene under my feet is my life and not mine.

Those ramps are me, those curtains are me.

I'm walking on stage again, that's my life and not mine.

Those walls are me, those stairs are me,

That scene under my feet is my life and not mine.

Those ramps are me, those curtains are me.

And people underfoot, sorry, mine and not mine…