Багато-гато років, як я був дуже малий

Всі риби жили в небі, а дерева — в воді

А я ходив до школи на високій горі

І люди були добрі, я був дуже малий

Багато-гато часу і немало вина

Старі сухі дерева догоріли дотла

Нема кого питати, де я маю піти

Не хочуть говорити мої мудрі птахи

Земля собі летіла — осінь-літо-зима

І небо там висіло, де вже нині нема

Я можу набрехати і лишитися сам

Я можу написати і забути слова

Ходили мої ноги, а не видно слідів

Робили мої руки всьо, шо я захотів

Дивились мої очі, але їх вже нема

Колись ше мої губи говорили слова

Приспів:

О-о, мудрий, бо німий…

Я не хочу того всього за собою забирати

І не можу вже ніколи нові гори малювати

Плакати не час, ніхто не хоче того знати

Тільки сльози будуть довго свої знаки малювати

Плакати не час, гаряче море тихо впало

Я лишився на піску і там, де риби повмирали

Вже не чути наші кроки, там нема чого ходити

Я лікарства не шукаю, бо ним можна отравитись

Приспів

Багато-гато років, як я був дуже малий

Всі риби жили в небі, а дерева — в воді

А я ходив до школи на високій горі

І люди були добрі, я був дуже малий

Багато-гато часу і немало вина

Старі сухі дерева догоріли дотла

Нема кого питати, де я маю піти

Не хочуть говорити мої мудрі птахи

Приспів

Много лет, как я был очень мал

Все рыбы жили в небе, а деревья — в воде

А я ходил в школу на высокой горе

И люди были добрые, я был очень мал

Много времени и немало вина

Старые сухие деревья догорели дотла

Некого спрашивать, где я должен уйти

Не хотят говорить мои мудрые птицы

Земля себе летела — осень-лето-зима

И небо там висело, где уже нет.

Я могу наврать и остаться один

Я могу написать и забыть слова

Ходили мои ноги, а не видно следов

Делали мои руки все, что захотел

Смотрели мои глаза, но их уже нет

Когда шее мои губы говорили слова

Припев:

О-о, мудрый, потому что немой…

Я не хочу того всего по себе забирать

И не могу уже никогда новые горы рисовать

Плакать не время, никто не хочет этого знать

Только слезы будут долго свои знаки рисовать

Плакать не время, горячее море тихо упало

Я остался на песке и там, где рыбы умерли

Уже не слышны наши шаги, там нечего ходить

Я лекарства не ищу, потому что им можно отравиться

Припев

Много лет, как я был очень мал

Все рыбы жили в небе, а деревья — в воде

А я ходил в школу на высокой горе

И люди были добрые, я был очень мал

Много времени и немало вина

Старые сухие деревья догорели дотла

Некого спрашивать, где я должен уйти

Не хотят говорить мои мудрые птицы

Припев