Ми як машини - Скрябін

Десь там, де мiльйони машин,

Там, там, де повiтря — бензин,

Нема людей.

Залiзно-резиновий день,

Залiзно-резинова нiч,

Планета машин.

І сонця над ними нема,

І не росте пiд ними трава,

Голий асфальт.

Машини, мiльйони машин,

Висить над планетою дим,

Фiолетовий дим.

Приспів:

Залiзний шум, дорожнiй бум,

Рефлектори фар, чути їх жар.

Мiльйон голосiв, тисячi слiв,

Машини, як ми, машини як ми.

Рiзнi кольори, форми i час,

Хтось невидимий тисне на газ.

Гарячий бетон.

І їздять всi, як один,

Сотнi тисяч мiльйонiв годин.

Нема знаку стоп.

Приспів:

Залiзний шум, дорожнiй бум,

Рефлектори фар, чути їх жар.

Мiльйон голосiв, тисячi слiв,

Машини, як ми, машини як ми.

Somewhere where millions of cars,

There, where the air is gasoline,

No people.

Iron and rubber day,

Iron and rubber night,

Planet of machines.

And the sun is not over them,

And the grass does not grow under them,

Bare asphalt.

Cars, millions of cars,

Smoke hangs over the planet,

Purple smoke.

Chorus:

Iron noise, road boom,

Headlight reflectors, hear their heat.

A million voices, thousands of words,

Cars like us, cars like us.

Different colors, shapes and times,

Someone invisible presses on the gas.

Hot concrete.

And all go as one,

Hundreds of thousands of millions of hours.

No stop sign.

Chorus:

Iron noise, road boom,

Headlight reflectors, hear their heat.

A million voices, thousands of words,

Cars like us, cars like us.