Було в той час, де і як, не збагну,

Сталося дивне, чи долі діяння.

Тебе зустрів, чи можливо, наснив,

Та й полюбив в один раз і востаннє.

Твоїх очей — синь озер чарівна,

Коси-ліси, вітри шовком шепочуть.

Ружа-краса розлива полум’я,

Не відпуска мене зваба дівоча.

Манять, печуть вогне-вишні вуста,

Зваблюють перси — говерли цукрові.

В лоні ланів я навік загубивсь,

Та й опинився в полоні любові.

Полони, полони мене вдень і вві снах,

Запали-но вогнем моє серце шалене.

Полечу повесні, закричу в небесах,

Моя земленько-нене.

Сповнений мрій, твій я вершник міцний,

Я прилечу на коні дивокрилім,

Злую біду зупиню-одведу,

Тебе візьму, заберу в небо-вирій.

Я — один з тих, хто це диво узрів,

Орден палкий, військо лицарів вірних.

Буду з тобою, твій незмінний герой,

Ладо моя, моя діво-родино.

Полони, полони мене вдень і вві снах,

Запали-но вогнем моє серце нестямне.

Полечу повесні, закричу в небесах,

Моя Ладо кохана.

Пломеній, променій, осягни догори,

Ти гори, моє серце, у щасті і болі.

Зачаруй, подаруй мені світ, кольори,

Моя зоре-любове.

Полони, полони мене вдень і вві снах,

Запали-но вогнем моє серце, калино.

Полечу по весні, закричу в небесах, —

Моя земленько мила.

Моя любима

Ладо єдина,

Несповідима.

Было в то время, где и как, не пойму,

Случилось странное, судьбы ли деяния.

Тебя встретил, возможно, наснил,

И он полюбил в один раз и в последний раз.

Твоих глаз— синь озер волшебная,

Косы-леса, ветры шелком шепчут.

Роза-красота разлива пламени,

Не отпусти меня обольщение девственница.

Манят, пекут огне-вишни губы,

Обольщают персы — говерлы сахарные.

В лоне полей я навек потерялся,

И оказался в плену любви.

Пленни, плени меня днем ​​и во снах,

Зажги огнем мое сердце безумное.

Полечу весной, закричу в небесах,

Моя земленькая.

Полный мечт, твой я всадник крепкий,

Я прилечу на коне чудокрылым,

Злую беду остановлю-отведу,

Тебя возьму, заберу в небо-гору.

Я — один из тех, кто это удивительно узрел,

Орден пылкий, войско рыцарей верных.

Буду с тобой, твой неизменный герой,

Лада моя, моя девица.

Пленни, плени меня днем ​​и во снах,

Зажги огнем мое сердце истошное.

Полечу весной, закричу в небесах,

Моя Ладо любима.

Пломений, лучей, пойми вверх,

Ты горы, мое сердце, в счастье и боли.

Очаруй, подари мне мир, цвета,

Моя звездо-любовь.

Пленни, плени меня днем ​​и во снах,

Зажги огнем мое сердце, калино.

Полечу по весне, закричу в небесах,—

Моя землячка милая.

Моя любимая

Ладо единственное,

Неисповедимая.