Кармен - Воплі Відоплясова

У дальній стороні,

Де чорний птах не пролітав,

Де місяць землю осявав,

Там я блукав.

Де чорне дерево стояло

Без листів, без життя.

Казало серце,

Що знайти тебе я мушу.

Очей-ночей твоїх безмежна даль,

Я тану в ній, але ти — вільна, вільна.

Волосся-вітри в’ють, ріка в безодню ллє,

Повторює луна дарма: «Ти — вільна, вільна,

непостійна».

То я блукав,

То клопоту не мав.

То, часом, гіркий

Буває похід.

Але ти — там, звісно,

Бажана — там.

Конєчно, там, там.

Я вірю, встріну непокірну.

On the far side,

Where the black bird did not fly,

Where the moon shone on the earth,

I wandered there.

Where the ebony tree stood

No letters, no life.

The heart said

I have to find you.

Your eyes and nights are boundless distance,

I melt in it, but you are free, free.

The wind blows its hair, the river pours into the abyss,

The echo repeats in vain: "You are free, free,

volatile.

Then I wandered,

He had no trouble.

That is sometimes bitter

There is a campaign.

But you are there, of course,

Desirable - there.

Of course, there, there.

I believe I will meet the disobedient.