Кличу тебе - Віктор Павлік

Ріка моєї долі виходить з берегів

І я малюю образ твій у небі.

Така вже твоя воля — я нежаданний гість,

Тільки, як я буду жить без тебе?

Приспів:

І знову кличу я тебе,

Тільки не чуєш, тільки не чуєш.

А без кохання до небес

Не долечу я, не долечу я…

А я не розумію неспокою душі:

То сум, то радість, то безсонні ночі.

А вітер знов навіє такі сумні вірші.

Що зі мною зрозуміти хочу.

Приспів

Коли надія стане росою на траві

І перестану я молити небо

У серці, мов у храмі сховаю образ твій,

Тільки, як я буду жить без тебе?..

Приспів (3)

The river of my destiny comes from the shores

And I draw your image in the sky.

Such is your will - I am an unwanted guest,

Just how will I live without you?

Chorus:

And I call you again,

You just don't hear, you just don't hear.

And without love for heaven

I will not heal, I will not heal…

And I do not understand the restlessness of the soul:

Then sadness, then joy, then sleepless nights.

And the wind blows such sad poems again.

What do you want to understand with me?

Chorus

When hope becomes dew on the grass

And I will stop praying to heaven

In my heart, as in a temple, I will hide your image,

Just how will I live without you? ..

Chorus (3)