Восени - ТНМК

З ними те, чого не буде: сіли, побалакали, поплакали.

Тоді між хмарами у небі ще були сині плями.

Так буває восени.

Знаєш, хтось у голові моїй ріже дірку.

Звідти пустить кіноплівку — чорно-білим

по живому:

На, пригадуй, як буває восени.

В тумані вчора бачив вранці сірі башти, знаєш, з них очима вікна.

Іноді зненацька страшно,

Ніби шось важливе дуже вчора я програв в азарті, їду ось тепер в плацкарті туди,

де буду довго…

Приспів:

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Восени скрізь жовте.

Сині плями позникали, я питав: Куди?

Коли?

Чі є на цьому

дні корали?

Шось відповіло: нє-а.

Шось посміхнулось криво, я відчув, що все даремно,

що все мимо.

Пішла злива.

Как-как-кап-кап.

Як сльози із очей Марусі, мокрі люди в однині.

Може, плачуть.

Може, ні.

Немов бабусі шорхають додому, як в ніч, зникають з неба плями сині.

Знаєш, так буває…

Зробивши сальто, листя вниз стрибало, як у цирку люди.

Йшли дощі,

як під копірку.

Та, як зірки вранці рано, все, жовтіючи, зникало.

Тим часом десь у небі мої

хмари плями сірі знов плясали в однині.

Приспів:

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Далі все мовчало довго.

Трохи змерз я.

Був ранок сивий

Та новим асфальтом білим (що ж робити?) пішов додому

Я та сніг не розуміли: Сталось що?

Навіщо?

Чому?

Що я питав так довго вчора…

У мікрофона.

У мікрофона.

У мікрофона…

Приспів:

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

Тепер я знаю, як буває восени, я питав, може чув хто, може, ні.

With them, what will not happen: sat down, chatted, cried.

Then there were still blue spots between the clouds in the sky.

This is what happens in autumn.

You know, someone's cutting a hole in my head.

From there he will play a film - black and white

live:

Come on, remember how it is in autumn.

In the fog yesterday morning I saw gray towers, you know, with their eyes out the window.

Sometimes it's suddenly scary,

As if something was very important yesterday, I lost in passion, I'm going there now in a seat,

where will I be for a long time…

Chorus:

Now I know how it is in autumn, I asked, maybe someone heard, maybe not.

Now I know how it is in autumn, I asked, maybe someone heard, maybe not.

Autumn is yellow everywhere.

Blue spots appeared, I asked: Where?

When?

Is on it

coral days?

Shos answered: no.

Shos smiled crookedly, I felt that everything was in vain,

that's all over.

There was a downpour.

How-how-cap-cap.

Like tears from Marusya's eyes, wet people in the singular.

Maybe they're crying.

Maybe not.

As if grandmothers rustle home, as in the night, blue spots disappear from the sky.

You know, it happens…

After somersaults, the leaves jumped down like people in a circus.

It was raining,

as a copier.

But, like the stars early in the morning, everything, turning yellow, disappeared.

Meanwhile, somewhere in the sky mine

clouds of gray spots danced again in the singular.

Chorus:

Now I know how it is in autumn, I asked, maybe someone heard, maybe not.

Now I know how it is in autumn, I asked, maybe someone heard, maybe not.

Then everything was silent for a long time.

I froze a little.

It was a gray morning

But with new white asphalt (what to do?) I went home

I and the snow did not understand: What happened?

Why?

Why?

What I asked for so long yesterday…

At the microphone.

At the microphone.

At the microphone…

Chorus:

Now I know how it is in autumn, I asked, maybe someone heard, maybe not.

Now I know how it is in autumn, I asked, maybe someone heard, maybe not.

Now I know how it is in autumn, I asked, maybe someone heard, maybe not.

Now I know how it is in autumn, I asked, maybe someone heard, maybe not.

Now I know how it is in autumn, I asked, maybe someone heard, maybe not.

Now I know how it is in autumn, I asked, maybe someone heard, maybe not.