Доля - Таисия Повалий

До тебе прилетіла голубка сизокрила — та не я.

Про щастя говорила, крилами небо вкрила — та не я.

А я на жаль не сміла, тобі сказати: «милий, я твоя.»

Крізь посмішку щасливу дивилася сміливо — та не я.

Приспів:

А я не знала, того не знала, як буде, так і буде — все одно.

А я кохала, і вишивала сльозами мрії долі полотно.

Тебе шукала всюди, казали добрі люди: «Він не твій».

Я відповідь почула в тій пісні, що забула: «Він не твій».

Але вона розлюбить, вона тебе погубить — зрозумій.

Твоя душа заплаче — моя душа пробачить, милий мій.

Приспів:

А я не знала, того не знала, як буде, так і буде — все одно.

А я кохала, і вишивала сльозами мрії долі полотно.

А я не знала, того не знала, як буде, так і буде — все одно.

А я кохала, і вишивала сльозами мрії долі полотно.

A blue-winged dove came to you - but not me.

She talked about happiness, she covered the sky with her wings - but not me.

And I unfortunately did not dare to tell you: "dear, I'm yours."

Through a happy smile she looked boldly - but not me.

Chorus:

And I did not know, I did not know how it will be, and it will be - all the same.

And I loved, and embroidered the tears of the dream of fate's canvas.

I was looking for you everywhere, good people said, "He's not yours."

I heard the answer in that song that I forgot: "He is not yours."

But she will fall out of love, she will destroy you - understand.

Your soul will cry - my soul will forgive, my dear.

Chorus:

And I did not know, I did not know how it will be, and it will be - all the same.

And I loved, and embroidered the tears of the dream of fate's canvas.

And I did not know, I did not know how it will be, and it will be - all the same.

And I loved, and embroidered the tears of the dream of fate's canvas.