Де ти тепер - Таисия Повалий

Місто спить, згасли вогні,

Разом гуляли з тобою всю ніч ми.

Згадка прощання, перші признання.

Де тепер вони?

Ми гадали, зустрічі ждали,

Та пройшли ті дні.

Ти сказав: «І в час біди

Дружби такої ніхто не зітре з землі».

Довга розлука, віддалі мука,

Ти в душі завжди.

Даль побореш, все покинеш,

Прийдеш знов сюди.

Відгукнись!

Де ти в цей час?

Знаю, ти згадував в горі мене не раз.

Весняні ночі стали коротші,

Тільки не для нас.

Все промине, в даль полине,

Наш любимий вальс.

Наш любимий вальс.

The city is asleep, the lights are out,

We walked with you all night.

Mention of farewell, first confessions.

Where are they now?

We thought we were waiting for a meeting,

And those days are over.

You said, "And in times of trouble

No one will erase such friendship from the earth. "

Long separation, distant torment,

You are always in the soul.

You will overcome, you will leave everything,

You will come here again.

Respond!

Where are you at this time?

I know you mentioned me in grief more than once.

Spring nights have become shorter,

Only not for us.

All pass, in the distance wormwood,

Our favorite waltz.

Our favorite waltz.