Параска - Олег Скрипка

На перелазі там сидить Параска,

Її запаска так манить мене,

Як в лісі ватра горить в неї ласка,

А я до неї піжморгую все.

А у Параски синяя запаска,

До неї липну, як до квітки жміль.

Я її зивав, як ішла із лазка,

Стала червуна, як мак серед піль.

Через тебе, Парасуню,

Я ходжу блудом, дома не ночую.

А у Параски синяя запаска,

А ця запаска, як на рані сіль.

А у Параски синяя запаска,

До неї липну, як до квітки жміль.

Я її зивав, як ішла із лазка,

Стала червуна, як мак серед піль.

Через тебе, Парасуню,

Я ходжу блудом, дома не ночую.

А у Параски синяя запаска,

А ця запаска, як на рані сіль.

At the crossing there sits Paraska,

Her spare is so enticing to me,

As in the forest the fire burns in it please,

And I blink everything at her.

And Paraska has a blue spare wheel,

I cling to it like a bumblebee to a flower.

I yawned at her as she came out of the hole,

She became red as a poppy among the fields.

Through you, Parasunya,

I commit fornication, I do not spend the night at home.

And Paraska has a blue spare wheel,

And this spare wheel is like salt on a wound.

And Paraska has a blue spare wheel,

I cling to it like a bumblebee to a flower.

I yawned at her as she came out of the hole,

She became red as a poppy among the fields.

Through you, Parasunya,

I commit fornication, I do not spend the night at home.

And Paraska has a blue spare wheel,

And this spare wheel is like salt on a wound.