Небо -

Сьогодні небо таке раптове,

Трохи готичне і ледь барокове.

На білі плечі чиєїсь втоми

Складає у стопи небесні тони.

Небо шукає, небо знаходить.

Спустилося з даху і знову ходить,

Ходить грозою, лягає в квіти,

Трохи полЕжить і мусить іти

Та я не піду, трохи постою

Поки гроза не мине, буду з тобою.

Небо так і не прийняло теорій буття, як і я,

Бо ціль життя, бо ціль життя –віднайти життя.

Небо –солоне, таке спонтанне,

Дивиться в когось і в когось тане.

Дихає громом, знаходить цілі –

Напитись моря і стати сіллю.

Небо міліє, останнє губить.

Шукає вічність -знаходить.. губи.

Впивається знову і знову кресне

Її земним в своє небесне.

Today the sky is so sudden,

Slightly gothic and slightly baroque.

On the white shoulders of someone's fatigue

Composes celestial tones in the feet.

Heaven seeks, heaven finds.

Came down from the roof and walks again,

Walks in a storm, lies in flowers,

He lies down a bit and has to go

But I will not go, wait a bit

I will be with you until the storm passes.

Heaven has never accepted theories of existence, as I have,

Because the purpose of life, because the purpose of life is to find life.

The sky is salty, so spontaneous,

He looks at someone and melts at someone.

Breathes thunder, finds goals -

Drink the sea and become salt.

The sky is fading, the latter is ruining.

Seeks eternity -finds .. lips.

He drinks again and again

Its earthly in its heavenly.