Партизанська - Хорта

А на ранок там впав білий сніг,

Ти б побачив це, якби тільки міг:

Як кулі, крізь крони

Фарбували по білому червоним.

І ти почув би як стало дуже тихо:

Ані звіру рику, ані птаха крику,

Лише ліс плаче за річкою

Густою ялиновою смолою.

Приспів:

Не за владу-славу чи гроші

Їх пам’ятають береги Черемошу —

Не сховались, лишились,

Вони знали за що вони бились.

За рідну землю, сльози дівочі

Вони стояли до кінця проти ночі.

Братами лісними

Вони лишились назавжди молодими…

Вітер лоскотав воскові обличчя,

Гілки дерев шепотіли:"Навіщо?",

І вбитим воякам останнє запитання,

Але вони як і гори зберігали мовчання.

Вони дали бій — відчайдушні, голодні,

Хоча їх було всього п’ятеро проти сотні.

Вони це знали, і не вагалися,

Бо вони знали в той час за що вони дралися.

Стародавній закон знають Хортиця, Карпати —

Краще загинути вільним, аніж потрапити за грати.

Зараз про це не люблять пам’ятати,

Проте, колись скінчиться час пробачати.

За свою родину, через спалені хати

Вони взяли тоді у руки автомати.

І я вірю — ти б зробив би теж саме,

Коли твої двори повні ворогами…

Приспів.

And in the morning there was white snow,

You would see it if you could:

Like bullets, through crowns

Painted in white and red.

And you would hear how it became very quiet:

Neither beast roaring nor crying bird,

Only the forest cries for the river

Thick spruce resin.

Chorus:

Not for power-glory or money

They are remembered by the shores of Cheremosh -

Did not hide, lost,

They knew what they were fighting for.

For the native land, maiden tears

They stood until the end of the night.

Forest brothers

They stayed young forever…

The wind tickled the waxy faces,

The branches of the trees whispered, "Why?"

And the last question to the killed soldiers,

But they, like the mountains, remained silent.

They fought - desperate, hungry,

Although there were only five out of a hundred.

They knew it, and did not hesitate,

Because they knew at that time what they were fighting for.

Khortytsia and the Carpathians know the ancient law -

It is better to die free than to be behind bars.

They don't like to remember that now,

However, someday it will be time to forgive.

For his family, through the burned houses

They then picked up machine guns.

And I believe you would do the same,

When your yards are full of enemies…

Chorus.