Голова - Був'є

Мою свинцеву голову залило оловом,

І тягне донизу, наче повну валізу.

Така світла макітра — мудра і хитра

Враз обважніла і потемніла

Найменші деталі з найкращої сталі

По всьому тілу заіржавіли

Я дивлюсь тобі в очі - щось у серці лоскоче,

І я розумію, що божеволію

ПРИСПІВ

Не залишай мене, не залишай мене

Не залишай наодинці з собою

Бо я одразу не, бо я одразу не

Бо я одразу не дружу з головою

І вигнали з хати всі мудрі цитати

Звивини мозку наче зліплені з воску,

І броньовані зони блокують нейрони

Руки трясуться, ноги не гнуться

Від високого тиску — плями по писку

Я хочу спитати, як тебе звати,

Та замість питання — смішні затинання

My leaden head was filled with tin,

And pulls down like a full suitcase.

Such a bright makitra is wise and cunning

Suddenly she gained weight and darkened

The smallest parts are made of the best steel

Rusted all over the body

I look into your eyes - something tickles my heart,

And I understand that I'm going crazy

CHORUS

Don't leave me, don't leave me

Do not leave alone with yourself

Because I'm not right away, because I'm not right away

Because I'm not immediately friends with the head

And all wise quotes were kicked out of the house

The convolutions of the brain seem to be molded from wax,

And armored zones block neurons

Hands shake, legs do not bend

From high pressure - spots on the squeal

I want to ask what is your name

But instead of questions, there are funny gags