Ностальгія -

Весняна посмішка згори,

В домі сам.

Субота, вечір назавжди,

Ліг, не встав.

Рілля на небі то роки,

Плач — мій птах.

А попід серцем будяки,

Знай свій жах.

Приспів:

І посмішка болить,

І любов не ворожить,

Вгамуйся ж моя хижа

Ностальгія.

Шаленим став вогонь

Її страшних долонь,

Та вперто ростуть хвилі

Ностальгії.

Про неї подумки згори,

Я ж не сам.

Бо сам під небом назавжди,

А ж десь там.

Сміюсь тоді коли болить,

Плачу в кайф.

Є ще шаленство що горить,

То віри драйв.

Приспів:

І посмішка болить,

І любов не говорить,

Бо хоче мене мила

Ностальгія.

Її слова — вогонь,

А радість її вронь,

І вірить моє серце

В її крила.

Spring smile from above,

At home alone.

Saturday evening forever

Lie down, don't get up.

Arable land in the sky for years,

Crying is my bird.

And under the heart of thistles,

Know your horror.

Chorus:

And the smile hurts

And love does not divine,

Calm down, my predator

Nostalgia.

The fire became crazy

Her terrible palms,

But the waves grow stubbornly

Nostalgia.

Think about her from above,

I'm not alone.

Because I am under the sky forever,

But somewhere there.

I laugh when it hurts

Crying in high spirits.

There is still madness that burns

That's the drive of faith.

Chorus:

And the smile hurts

And love doesn't say

Because she wants me

Nostalgia.

Her words are fire

And the joy of her fall,

And my heart believes

In her wings.