Вільний птах (Серед гір) - Наталья Могилевская

Серед гір, там де віє буревій,

Вільний птах кохану там шукав.

Серед гір, у ніч та люту заметіль,

Де ти є, озвися, він чекав.

А вона мовчала, бо ображена

На нього чомусь була вона.

І хто зна у чім була його вина,

Ой чи то є, ой чи то так, правда одна.

Серед гір, зійшло зорею в небесах,

Крізь туман невиплаканих сліз.

Він летів до неї, мов додому птах,

І любов їй у долонях ніс.

Він літав, а сил вже майже не було,

А була лютая зима.

Тай згадав він твоїх очей тепло,

Ой чи то є, ой чи то так, знаєш сама.

Серед гір, там де віє буревій,

Вільний птах кохану там шукав.

Серед гір, лиш тільки стихла заметіль,

За своє кохання крила склав.

А вона хотіла вибачить йому,

А вона не змогла.

І хто зна у чім була його вина,

Ой чи то є, ой чи то так, плаче вона.

Among the mountains, where the storm blows,

The free bird was looking for a loved one there.

Among the mountains, in the night and fierce blizzard,

Where are you, call, he was waiting.

And she was silent because she was offended

For some reason she was on him.

And who knows what his fault was,

Oh, either, oh, yes, the truth is one.

Among the mountains, a star rose in the heavens,

Through the mist of unshed tears.

He flew to her like a bird home,

And love was in her hands.

He flew, and his strength was almost gone,

And it was a fierce winter.

Ty he remembered your eyes warmly,

Oh, whether it is, oh, whether it is, you know.

Among the mountains, where the storm blows,

The free bird was looking for a loved one there.

Among the mountains, only the blizzard subsided,

He folded his wings for his love.

And she wanted to forgive him,

And she could not.

And who knows what his fault was,

Oh, yes or no, oh, yes, she cries.