Тишком-нишком - Ани Лорак

Тишком-нишком у вікно, крадькома тиха ніч загляда.

Місяць сипле золото, він про тебе мені нагадав.

Ті вуста, що при зорянім сяйві цілував, ту усмішку, що на мить затамував.

В пічці вогник догора, його сили пірнули в димар.

Полетіли догори, розгубилися десь серед хмар.

Це любов наша десь потонула в далині, лише спогади лишилися мені.

Приспів:

Тебе нема, тебе нема, я залишилася сама.

Тебе нема, тебе нема, я залишилася без тебе сама.

Сама.

Тишком-нишком у вікно, крадькома тиха ніч загляда.

Місяць сипле золото, він про тебе мені нагадав.

Ті вуста, що призорянім сяйві цілував, ту усмішку, що на мить затамував.

Приспів:

Тебе нема, тебе нема, я залишилася сама.

Тебе нема, тебе нема, я залишилася без тебе сама.

Сама.

Silently in the window, stealthily quiet night peeks.

The moon is pouring gold, he reminded me of you.

Those lips that kissed in the starlight, that smile that for a moment was suppressed.

The fire in the stove went up, his strength plunged into the chimney.

They flew up, lost somewhere in the clouds.

This love of ours sank somewhere in the valley, only memories remained for me.

Chorus:

You're gone, you're gone, I'm alone.

You are gone, you are gone, I am left without you.

Itself.

Silently in the window, stealthily quiet night peeks.

The moon is pouring gold, he reminded me of you.

Those lips that kissed the starry radiance, that smile that for a moment hid.

Chorus:

You're gone, you're gone, I'm alone.

You are gone, you are gone, I am left without you.

Itself.