Полуднева спека - Ани Лорак

Люблю" - сказала тобі, як в останній раз

«Люблю, люблю» — прошепотів, прошепотів.

Але я втечу туди, де цвітуть сади, маю спокій де,

Ти мене знайдеш завжди лише там, де океан гуде.

Приспів:

Полуднева спека, синя даль, довге літо на березі втіх,

Прохолоди нема ніде, на жаль, лід, як марево, тінь, як міф,

Зупиняється час на день, на вік, там, де спокою жду тебе.

Острови, під безоднею небес, самотні острови.

Втома світ обійма і гойдає світ.

Лиш там нарешті наодинці я сама.

Марних буднів вже нема,

Спогадів нема і спокус твоїх,

Я на мить ніде, все йде, як іде,

Де океан гуде.

Приспів:

Полуднева спека, синя даль, довге літо на березі втіх,

Прохолоди нема ніде, на жаль, лід, як марево, тінь, як міф,

Зупиняється час на день, на вік, там, де спокою жду тебе.

Острови, під безоднею небес, самотні острови.

…Марних буднів вже нема,

Спогадів нема, і спокус твоїх,

Я на мить ніде, все йде, як іде,

Де океан гуде.

Я на тих островах,

У затоках сподівань,

У лагунах снів,

Де так хороше мені.

Приспів:

Полуднева спека, синя даль, довге літо на березі втіх,

Прохолоди нема ніде, на жаль, лід, як марево, тінь, як міф,

Зупиняється час на день, на вік, там, де спокою жду тебе.

Острови, під безоднею небес, самотні острови.

Полуднева спека, синя даль, довге літо на березі втіх,

Прохолоди нема ніде, на жаль, лід, як марево, тінь, як міф,

Зупиняється час на день, на вік, там, де спокою жду тебе.

Острови, під безоднею небес.

Полуднева спека, синя даль, довге літо на березі втіх,

Прохолоди нема ніде, на жаль, лід, як марево, тінь, як міф…

I love you, "she told you last time

"I love, I love" - ​​he whispered, whispered.

But I will flee where the gardens bloom, I have peace where,

You will always find me only where the ocean is buzzing.

Chorus:

Midday heat, blue distance, long summer on the shore of consolation,

There is no coolness anywhere, unfortunately, ice is like a ghost, shadow is like a myth,

Time stops for a day, for an age, where peace awaits you.

Islands, under the abyss of heaven, lonely islands.

Fatigue embraces the world and shakes the world.

Only there I am finally alone.

Vain everyday life is no more,

There are no memories of your temptations,

I'm nowhere for a moment, everything goes as it goes,

The ocean is buzzing.

Chorus:

Midday heat, blue distance, long summer on the shore of consolation,

There is no coolness anywhere, unfortunately, ice is like a ghost, shadow is like a myth,

Time stops for a day, for an age, where peace awaits you.

Islands, under the abyss of heaven, lonely islands.

… Vain everyday life is no more,

There are no memories, and your temptations,

I'm nowhere for a moment, everything goes as it goes,

The ocean is buzzing.

I'm on those islands

In the bays of hope,

In the lagoons of dreams,

Where is so good to me.

Chorus:

Midday heat, blue distance, long summer on the shore of consolation,

There is no coolness anywhere, unfortunately, ice is like a ghost, shadow is like a myth,

Time stops for a day, for an age, where peace awaits you.

Islands, under the abyss of heaven, lonely islands.

Midday heat, blue distance, long summer on the shore of consolation,

There is no coolness anywhere, unfortunately, ice is like a ghost, shadow is like a myth,

Time stops for a day, for an age, where peace awaits you.

Islands under the abyss of heaven.

Midday heat, blue distance, long summer on the shore of consolation,

There is no coolness anywhere, unfortunately, ice is like a ghost, shadow is like a myth…